Оздоровлення фізичного тіла після того, як зрозумієш причину своєї недуги, треба починати з пізнання сили волі, тобто заходи бажання (невідступне, наполегливе, завзяте) бути здоровим.
Оздоровлення душі треба почати з ревізії стану всіх тіл її складових (пам'яті - бажань - емоцій - думок). Лише після гармонізації їх (в одному рівні, ступені, підступені) можна починати пізнання в собі якості: віри - надії - любові.
Чому ніяк не вдається завершити процес пізнання себе? Тому, ймовірно, що почуття ці при їх розвитку, спрямовують думки людини розумної до осягнення не тільки себе, але і світобудови, і вічності.
Щоб досягти розуміння про вічність і безмежність, необхідно кожній окремій людині зупинитися одного разу в суєті обивательського життя і переосмислити все, що вже встиг дізнатися. Що встиг зрозуміти? З чим погодився? Що обурило, здивувало, надихнуло? Крім того, осмислити: чи правильно думав про явища, про людей і про себе самого до сих пір або помилявся? Грамотно або не завжди пристойними для освіченої людини словами висловлював свою думку? Чи благородні здійснював вчинки або дозволяв невластиві витівки для людини інтелігентної, якою себе вважаєш?