ДОБРИЙ, ДОБРЕНЬКИЙ І СПРАВЕДЛИВИЙ

Кажуть, у наш час дуже важко бути доброю людиною, оскільки люди стали невдячними. Подібне твердження часто звучить з вуст людей освічених, інтелігентних, які все свідоме життя намагаються здійснювати виключно «добрі» справи. Самих цих людей правильніше називати не «добрими», а «добренькими».

ДОБРЕНЬКИЙ - той, хто, роблячи добро, очікує винагороди за принципом «Я - тобі, а ти - мені».
Мудрі люди стверджують, що істинно добрій людині живеться радісно. Невже легко? Не завжди і не у всьому, але вона не боїться труднощів. Більш того, будучи законослухняною, не створює собі проблем, а в разі їх виникнення вміє самостійно знайти вихід із ситуації.
ДОБРИЙ - чуйний (за своєю суттю) - людина, яка щиро (безоплатно) робить добро іншим.
Доброта як чеснота в людині культурній (справедливій, щирій, безкорисливій, дбайливій) приносить їй задоволення від скоєних нею добрих справ на благо людей, як її близьких, так і незнайомих. Вона або не обіцяє того, що не в силах зробити, або робить, не чекаючи відповідного кроку від того, кому чимось допомогла. Справжня доброта далекоглядна і справедлива.
СПРАВЕДЛИВИЙ - людина, спрямована на здійснення правильних, насущних завдань, що діє неупереджено, відповідності з істиною.
Чи буває так, що чим більше ти намагаєшся допомогти, тим більше турбот на тебе звалюють інші члени сім'ї, колеги, друзі? При тому, якщо ти іноді відмовляєш, то сердяться і звинувачують, та ще й так, що іноді легше зробити за них те, що вони самі повинні для себе робити, ніж вислуховувати незаслужені закиди.