Чому освічена людина не стежить за тим, щоб їй не було соромно, коли вона залишить будь-яке громадське місце, в яке вона увійшла? Неприбране робоче місце, сміття, кинуте повз урну на тротуарі, в під'їзді, в ліфті. Плювок на землю. Допущена неохайність у відхожих місцях. Все це ознаки, які на фізичному рівні розвитку суспільних відносин свідчать про відсутність елементарної санітарної культури.
Освічена, але невихована, недостатньо культурна людина живе і мислить за принципом: «А мені так зручно!».
Інакше поводиться людина вихована. Вона не захаращує приміщень, не залишає за собою сміття, словом, не залишає після себе слідів якої б то не було неохайності. Інтелігентна людина завжди піклується про те, аби їй не було соромно за своє перебування у будь-якому громадському місці.
Про таку кажуть - вихована, культурна, ввічлива людина. І для цього не обов'язково мати вищу освіту!
Але бувають і невидимі сліди перебування, за якими можна визначити внутрішній світ (духовну культуру) людини. Коли після неї в групі людей залишається конфлікт, сварка, образа, недружелюбність, упередженість. Це ознаки відсутності духовної культури, що свідчать про ментально-емоційний недорозвиток людини, конкретніше - про відсутність любові до ближнього, як до самого себе.
Та й як інакше? Хіба може людина, неповноцінно любляча себе, полюбити іншого повноцінно? Що це означає - неповноцінно? А те і значить, що не знає себе, тому не розуміє: яке зло завдає собі, в першу чергу, не вміючи мислити «від добра», стримувати гнів і не вимовляти порожніх і злісних слів. Така людина не навчена законослухняності, вона не чує голосу свого серця, тому не бачить того, що можна і потрібно негайно виправляти їй у собі.
- А якщо навколо мене всі такі, «неповноцінні»?