НУЖНЫ НОВЫЕ СЛОВА ИЛИ НОВЫЕ ЛЮДИ?

Ия Сапина, рассказ из книги "ПРЕОДОЛЕНИЕ"

Осмотревшийся – воспрянет.
Всяк поднявшийся – пойдет.
Шаг чеканя – тверже станет.
Через бурю, через хаос.
Песню грянет. И, – вперед!

                      Эмма Пиньковская

В период перестроечной свободы слова, появились, и все чаще стали произноситься в обиходной речи незнакомые мне слова. Их было множество, но особо непонятными были – «жлоб» и «халява».
Производные от них: «жлобство», «жлобяра», «халявщик» – мало, что объясняли мне, приехавшей из Сибири, и там их ни разу не слыхавшей. Почему? На вопрос, заданный себе самой, привыкла сама искать ответ. Начала пристальнее вглядываться в людей, их взаимоотношения, слушать их суждения. Проступило вот что.

Все смелее общественное мнение упрекало медицинских работников в отсутствии милосердия по отношению к больным, в отсутствии бескорыстия при исполнении врачебного долга и даже в низком профессиональном уровне.

 

Подобные упреки не только выходили из-под пера журналистов, но слышны были и в среде интеллигенции, и в среде обывателей. Даже собственное начальство повторяло вслед за народом те же упреки в адрес своих коллег-подчиненных на медицинских «разборах» и административных «разгонах». Они (начальники) не понимали, что от них зависит порядок, дисциплина, профессиональный рост и качество медицинской помощи? Складывалось впечатление, что у «руля» оказались малограмотные, неправдивые и безответственные люди. Причем это произошло не только в медицине, но во всех отраслях народного хозяйства, в политике, науке, культуре. Эта горькая правда, уже видимая невооруженным глазом, лично мне была очень неприятной.

ПРО ПАТРІОТИЗМ І ПАТРІОТІВ

Уявне як дійсне!?

"Революцію дійсно революційну здійснити можливо не в зовнішньому світі, а лише в душі і тілі людини". М.Бердяєв

Патріотизм - відданість і любов до своєї Вітчизни, до свого народу, готовність до будь-яких жертв і подвигів в ім'я інтересів своєї Батьківщини.

Жертва - добровільна відмова на користь кого-небудь, чого-небудь.

Про різні форми та прояви патріотизму ми зачасту особливо не замислюємося.

Цікаво про це описано у  главі   книги «Хто ти?» Е.А.Піньковської під назвою «Відчуй себе патріотом своєї країни». Вражає  несподіваний підхід до прояву патріотизму.

«Принести в жертву хоча б частину негативних рис, які в міру вдумливого читання виявиш в собі. Це так просто, підвладне всім. Але це і складно. Архіскладно! Інакше ми всі, люди, що живуть на планеті, були б уже без вад».

Якщо поміркувати і почитати ще й політичний лікнеп автора, розумієш і погоджуєшся з тим, що:

«Майбутнє країни залежить від твоєї праці в перебудові власного мислення з низького чи середнього рівня в наступний, більш високий. Відчути себе будівничим майбутнього можеш і ти, якщо патріот».

Виявляється, що лише носити вишиванку, співати хором, ходити строєм з правильними гаслами, прапорами і плакатами зовсім недостатньо. Спекулювати на патріотичних почуттях співвітчизників і підміняти, спотворювати суть поняття патріотизму, безумовно - злочинно і безвідповідально. Очевидно, що починати треба з себе і подавати особистий приклад оточуючим.