Про духовну культуру, щук і карасів

В даний час, у багатьох розвинених, цивілізованих країнах живуть і працюють різні за своїм ментальном  рівнем люди. Як же їм уживатися один з одним, якщо бажання, емоції, думки і вчинки у них діаметрально протилежні, як у щук і карасів, за якими вони (щуки) полюють?
Бажання у одних помірні, у інших – непомірні.
Емоції у одних стримані, у інших – буйні.
Думки у одних добрі, у інших – ненависницькі.
Вчинки у одних благородні, у інших – злочинні.
Еволюціонуючи, розумно мисляча людство поступово вдосконалює умови взаємодії, можна сказати, відмінності між різними континентами (раси), країнами (нації) і всередині окремих держав (етнічні групи). Планка культури взаємин підвищується, як правило, тиском знизу. Що це означає?
Як тільки виборці, або працівники підприємств, або представники інших соціальних груп (інваліди, пенсіонери) починають висловлювати невдоволення існуючими нормами, правилами, законами, так відразу депутати і міністри змушені переглядати старі закони. Якщо нові норми і правила змінюються в сторону справедливості, відповідно запиту часу і приймаються усіма існуючими соціальними групами, то на деякий період настає мирне співіснування в суспільстві.
Логічно буде припустити, що якщо в окремо взятій державі немає миру, люди часто страйкують, множаться злочини, немає порядку і звичайної чистоти в будинках і на вулицях, то це означає одне: планка культури взаємин в даному місті, регіоні, державі звалилася вниз. А якщо в декількох державах відразу?

Культура (лат. – обробіток, розвиток) – область духовного життя людей, що включає предметні результати їх діяльності, а також рівень інтелекту, морального розвитку, світогляду і форми спілкування людей.
Духовність – психічні здібності (свідомість, мислення), що відносяться до розумової діяльності і які спонукають до дії.

Гіпотетично розмірковуючи, можна припустити, що якщо в багатьох країнах на планеті, у багатьох соціальних групах і в більшості сімей у певний відрізок часу немає миру, порядку, чистоти і затишку, то це ознака порушення духовних установок і, як наслідок, – низький рівень духовної культури в сім'ї, колективі, країні.
Духовні установки – це причина. Отже, незнання або невиконання всім відомої частини Декалогу: «Не убий», «Не свідчи неправдиво»», «Не вкради», «Не чини перелюбу», «Не заздри» – породить наслідок: низьку духовну культуру взаємин.
Виявляється, культура і духовність взаємопов'язані та взаємозалежні. З великим сумом слід визнати безумовний факт сучасного світу: освіта, навіть найпрестижніша, без наявності духовних настанов, – не створює бажаного рівня ментальності в суспільстві.
Ментальність – сукупність розумових навичок і духовних установок, властивих окремій людині чи суспільній групі.
Розумові навички – це вміння (створене звичкою і вправами) спостерігати, аналізувати, міркувати логічно.
Якщо розумових навичок у людини немає, він може легко потрапити на вудку демагога або в сітки софіста.
Демагогія (ін. гр. – народ веду) – вплив на почуття, інстинкти, свідомість людей, розпалювання пристрастей для досягнення якихось цілей.
Демагог – особа, що намагається створити собі популярність брехливими обіцянками, перекрученням фактів, лестощами і іншими негідними засобами.
Софізм (др.гр. – хитрощі, обман) – помилково побудований умовивід, формально здається правильним; навмисне перекручування правил логіки на використанні двозначності.
І якщо в окремо взятому суспільстві людей буде слабкий ментальний імунітет (здатність протидіяти аморальності та бездуховності), тоді наївний карась-виборець почне метатися між освіченими щуками-софістами і щуками-демагогами (кому віддати перевагу?) Вибере. Розчарується. І тут же почне звинувачувати тих і інших у своїх невдачах.

Забуває: щука на те і щука, щоб карась не дрімав.

Піньковська Е.А.

Джерело: Товариство культури "Світло"